Комментариев не требует... Вспомнилось:
Обнявши автомат, мов руку матері,
До нього пригорнувшись уві сні,
Хлоп'ятко на землі спить в джунглях Африки...
А може то піски, чи Близький Схід?
Йому ще над губою й вус не сіявся,
Іще не юний, а дитячий вигин вуст.
А він вже, як вбивати слід, довідався
Й мозоль натер на пальці зброї спуск.
І місяць в розпачі кидає промінь жалісний
На ніжне личко воїна того...
І хлопченя щасливо усміхається,
Йому наснилось: мама пестила його...
А завтра прийде - кулемета чергою
Дитяче тіло розтерзає на шматки,
І кров'ю окропить не дуже щедрою
Довкола...Буйну зелень чи піски...
Стихи писала моя сестра под чутким руководством Сыча А. В.